Партнерський регіон Бад Ендорфа Воловець на хвилі змін
Територіальні реформи, які пройшли в нас уже багато років тому, створюють великі виклики для нашого партнерського регіону в Україні. Поділ Воловецького району на три великі громади означає перехід офіційного партнерства з Воловецьким районом у партнерство з Воловецькою селищною радою. Два мери Алоїс Лоферер (Бад Ендорф) та Михайло Попелич (Воловець) прийняли рішення щодо нової угоди про партнерство після обговорення та голосування у відповідних радах.
Офіційне святкування новоствореного партнерства має відбутися після закінчення пандемії коронавірусної хвороби.
Нові спільні проєкти, підготовлені уповноваженими з партнерських відносин Маркусом Гайсом та Неліною Жогно, сплановані й наразі не можуть бути продовжені через карантинні обмеження.
Нещодавній візит почесного голови партнерського товариства Манфреда Єгера до регіону-партнера був важливим сигналом того, що партнерство продовжується навіть у важкі часи. Кошти, зібрані під час проведення благодійної акції - забігу до австрійського міста-партнера Вомп, були передані для нагальних потреб у дитячі садки та школи. В рамках державної програми в школах гпартнерського регіону вже облаштовані внутрішні туалети, обладнання яких можна доповнити за допомогою Бад Ендорфа. Також було враховано потреби школи-партнера Ендорфа у Верб'яжі. Кошти, зібрані учнями середньої школи Бад Ендорфа, будуть використані для облаштування приміщень та придбання необхідного шкільного обладнання.
Добре зарекомендувало себе і виявилося дуже ефективним так зване «спонсорство корів». З цільового пожертвування в черговий раз було передано теля соціально незахищеній родині, яка прийняла його з великою радістю.
Загалом можна сказати, що через війну на сході України, високий рівень безробіття і, зрештою, що має не менш важливе значення - пандемію коронавірусу, ситуація в більшості людей досить складна. Надзвичайно зросли, а іноді стали просто недоступними, ціни на основні продукти харчування. Візит Манфреда Єгера, який добре знає проблеми та потреби на Закарпатті з 1992 року, був лише невеликим внеском і все ж промінчиком надії у цій непростій ситуації.